З А К О Н У К Р А Ї Н И Про територіальну громаду (проект)

Про територіальну громаду

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає засади організації, підстави та порядок реорганізації та правовий статус територіальної громади – первинного суб’єкта місцевого самоврядування.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

виключні повноваження територіальної громади – самоврядні повноваження, реалізовані шляхом прямого волевиявлення (місцеві вибори, місцевий референдум, загальні збори);

виключні повноваження органу місцевого самоврядування – повноваження, які не можуть бути передані будь-якому іншому органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади або органу самоорганізації населення;

питання місцевого значення – питання безпосереднього забезпечення життєдіяльності територіальної громади, і віднесені до сфери її компетенції Конституцією та законами України;

самоврядна адміністративно-територіальна одиниця – територія, в адміністративних межах якої організується і здійснює місцеве самоврядування територіальна громада, є комунальна власність та місцевий бюджет та на яку поширюється юрисдикція  органів і посадових осіб територіальної громади;

самодостатня територіальна громада – територіальна громада, яка володіє фінансовими, матеріальними та демографічними ресурсами в достатньому для виконання завдань та функцій місцевого самоврядування обсязі.

Стаття 2. Територіальна громада – первинний суб'єкт місцевого самоврядування

1. Територіальну громаду становлять жителі самоврядної адміністративно-територіальної одиниці.

2. Членами територіальної громади визнаються всі фізичні особи, які проживають  в межах самоврядної адміністративно-територіальної одиниці незалежно від їхнього громадянства. У здійснені місцевого самоврядування беруть участь члени територіальної громади – громадяни України, які досягли вісімнадцятирічного віку і відповідно до закону мають право голосу. Права на участь у здійснені місцевого самоврядування членів територіальної громади, які не перебувають у громадянстві України, визначаються  статутом територіальної громади відповідно до закону.

3. Члени територіальної громади реалізують своє право на участь у здійсненні місцевого самоврядування шляхом використання різних форм прямого волевиявлення (місцеві вибори, місцевий референдум, загальні збори громадян тощо) та через органи місцевого самоврядування і органи самоорганізації населення.

4. Територіальна громада вирішує питання, віднесені до предметів відання місцевого самоврядування, від власного імені та під власну відповідальність.

5. Територіальна громада приймає участь у вирішенні питань районного та обласного значення шляхом утворення спільної власності територіальних громад району, області, обговорення проектів економічного та соціального розвитку району, області, а також через своїх представників у відповідних районних, обласних радах.

Стаття 3. Юридичний статус територіальної громади

1. Територіальна громада набуває статусу юридичної особи після її реєстрації у встановленому цим законом порядку.

2. Територіальна громада реалізує права та обов’язки юридичної особи через утворені нею органи, які діють відповідно до закону та статуту територіальної громади.

3. Територіальна громада та інші утворені нею юридичні особи можуть мати права та обов’язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, дозволених законом і спрямованих на виконання завдань та функцій місцевого самоврядування.

4. Повноваження територіальної громади розпочинаються після її державної реєстрації.

5. Правоздатність територіальної громади  може бути обмеженою лише у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Стаття 4. Просторові межі діяльності територіальної громади.

1. Територіальна громада здійснює свою діяльність в адміністративних межах самоврядної адміністративно-територіальної одиниці. Територію самоврядної адміністративно-територіальної одиниці становлять  землі населеного пункту (кількох населених пунктів, об’єднаних спільною територією) та прилеглі до них землі загального користування, землі, необхідні для розвитку населеного пункту, рекреаційні зони та інші землі в адміністративних межах самоврядної адміністративно-територіальної одиниці незалежно від їх цільового призначення та форм власності.

2. Територіальна громада може мати організації, підприємства, інші установи, рухоме та нерухоме майно, інші об’єкти комунальної власності, що перебувають за адміністративними межами самоврядної адміністративно-територіальної одиниці.

3. Адміністративні межі самоврядної територіальної одиниці встановлюються та змінюються обласною радою за поданням обласної державної адміністрації з обов’язковим врахуванням волевиявлення  територіальної громади (територіальних громад).

4. Система самоврядних адміністративно-територіальних одиниць будується на засадах принципу повсюдності місцевого самоврядування – юрисдикція територіальних громад та їх органів і посадових осіб поширюється на всю територію України. Окремі території можуть бути виведені  з-під юрисдикції територіальних громад, їх органів і посадових осіб лише на підставі закону. Види та порядок утворення таких територій визначаються Законом України “Про адміністративно-територіальний устрій України”.

5. У разі створення об'єднаної територіальної громади, її діяльність здійснюється в адміністративних межах тих самоврядних адміністративно-територіальних одиниць, громади яких об’єдналися.

Стаття 5. Назва територіальної громади

1. Офіційна назва територіальної громади відображає назву населеного пункту, який є адміністративним центром відповідної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці.

2. Назва об’єднаної територіальної громади може включати назви кількох населених пунктів, жителі яких об'єдналися в одну громаду.

Стаття 6. Символіка територіальної громади

1. Територіальна громада може мати герб, прапор та іншу символіку.

2. Опис та порядок використання символіки територіальної громади визначається статутом територіальної громади.

Розділ ІІ

УТВОРЕННЯ, РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Стаття 7. Утворення територіальної громади

 1. Територіальну громаду утворюють жителі адміністративно-територіальної одиниці, що відповідно до Закону України “Про адміністративно-територіальний устрій України” має статус самоврядної.

 2. Рішення про утворення нової самоврядної адміністративно-територіальної одиниці попередньо приймається обласною радою з урахуванням демографічного, національного, географічного та економічного факторів і затверджується Верховною Радою України. Головною умовою при цьому має бути забезпечення самодостатності відповідної територіальної громади.

3. Питання щодо утворення нових самоврядних адміністративно-територіальних одиниць і, відповідно, нових територіальних громад можуть ініціювати жителі населених пунктів, які не є адміністративними центрами самоврядних адміністративно-територіальних одиниць. Рішення з цього питання приймається на місцевих референдумах, загальних зборах (конференціях) жителів населеного пункту відповідно до закону.

4. Після прийняття обласною радою рішення про утворення нової самоврядної адміністративно-територіальної одиниці її жителі на загальних зборах (конференціях), які скликаються у порядку визначеному районною (обласною) радою, обирають тимчасовий комітет територіальної громади у складі: голови, 3-5 членів та секретаря. Тимчасовий комітет територіальної громади:

а) здійснює заходи по реєстрації територіальної громади;

б) визначає чисельний склад представницького органу територіальної громади;

в) здійснює повноваження представницького органу територіальної громади пов’язані з організацією та проведенням виборів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

5. У разі, коли жителі новоствореної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці становили внутрішню громаду у складі іншої територіальної громади, тимчасовий комітет не обирається, а його функції покладаються на  представницький орган внутрішньої громади (якщо його було утворено).

6. До державної реєстрації новоствореної територіальної громади, формування її представницького органу та обрання сільського, селищного, міського голови на території відповідної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці функції місцевого самоврядування та делеговані повноваження здійснюють органи територіальної громади (територіальних громад), до складу якої (яких) входили жителі новоствореної адміністративно-територіальної одиниці та тимчасовий комітет територіальної громади (у частині, що стосуються реєстрації територіальної громади та організації і проведення виборів органів місцевого самоврядування, сільського, селищного, міського голови).

Стаття 8. Реорганізація територіальних громад

Реорганізація територіальних громад здійснюється шляхом:

а) зміни адміністративних меж самоврядної адміністративно-територіальної одиниці;

б) об’єднання двох або більше територіальних  громад в одну громаду або входження територіальної громади до складу іншої територіальної громади;

в) розділення об'єднаної територіальної громади.

Стаття 9. Зміна адміністративних меж самоврядної адміністративно-територіальної одиниці

1. Зміна адміністративних меж територіальної громади передбачає вилучення окремої території (територій) зі складу однієї адміністративно-територіальної одиниці та включення її до іншої (інших) адміністративно-територіальної одиниці.

2. При зміні адміністративних меж територіальної громади громадяни, які проживають на території (територіях) що вилучається, переходять до територіальної громади адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої включається ця територія (території).

3. Одночасно з передачею території (територій) здійснюється передача об’єктів комунальної власності, які розташовані на цій території.

4. Зміна адміністративних меж територіальної громади здійснюється за рішенням Верховної Ради України з обов’язковим врахуванням волевиявлення членів відповідних територіальних громад.

Стаття 10. Об’єднання кількох територіальних громад в одну громаду

1. Жителі кількох сусідніх сіл – адміністративних центрів відповідних самоврядних адміністративно-територіальних одиниць можуть утворити об’єднану територіальну громаду.

2. Рішення про утворення об’єднаної територіальної громади приймається на місцевих референдумах, що проводяться  в усіх селах, жителі яких об’єднуються в одну громаду, та оформлюється договором з питання утворення об’єднаної територіальної громади.

3. Договір з питання утворення об’єднаної територіальної громади від імені та за дорученням територіальних громад підписується відповідними сільськими головами  і підлягає затвердженню представницькими органами територіальних громад, які об'єднуються в одну громаду.

4. Порядок призначення та проведення місцевих референдумів з питання утворення об’єднаної територіальної громади визначається Законом України “Про місцевий референдум” та статутами територіальних громад, які об’єднуються в одну громаду.

5. Попередніми умовами утворення об’єднаної громади є:

1) її утворення не повинно призвести до погіршення якості соціальних послуг, що надаються громадянам в системі місцевого самоврядування;

2) не допускається утворення об’єднаної територіальної громади самоврядних адміністративно-територіальних одиниць, що не межують між собою.

6. Територіальні громади, що об’єднуються в одну громаду, можуть виступати суб’єктами права комунальної власності, мати свою символіку та самостійно здійснювати самоврядні повноваження у обсязі, визначеному договором з питання утворення об’єднаної територіальної громади та статутом об’єднаної територіальної громади.

7. Територіальні громади, що об’єдналися в одну громаду, втрачають статус самостійного суб’єкта місцевого самоврядування, знімаються з державної реєстрації та набувають статусу внутрішньої громади. Підставою зняття територіальних громад з державної реєстрації є рішення місцевих референдумів про утворення об’єднаної територіальної громади.

8. Об’єднані територіальні громади підлягають державній реєстрації на загальних підставах.

9. Після реєстрації об’єднаної територіальної громади обласна рада може прийняти рішення щодо укрупнення самоврядних адміністративно-територіальних одиниць, територіальні громади  яких об’єдналися, тобто, щодо утворення в їх адміністративних межах єдиної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 11.  Договір з питання утворення об’єднаної територіальної громади

1. Договір з питання утворення об'єднаної територіальної громади  включає:

1) перелік територіальних громад, які об'єднуються в одну громаду;

2) статус внутрішніх сільських громад у складі об’єднаної територіальної громади;

3) перелік об’єктів комунальної власності об’єднаної територіальної громади;

4) визначення майна і майнових прав, рухомих і нерухомих об'єктів, коштів, що залишаються у власності територіальних громад,  об’єднаних в одну територіальну громаду;

5) перелік органів та посадових осіб об'єднаної територіальної громади та перелік і статус органів та посадових осіб, що утворюються (обираються) сільськими громадами  у складі об’єднаної територіальної громади;

6) розподіл сфери компетенції та повноважень між об’єднаною територіальною громадою, її органами та посадовими особами і сільськими громадами в складі об’єднаної територіальної громади, їх органами та посадовими особами;

7) принципи розмежування об’єктів комунальної власності об’єднаної територіальної громади та сільських громад у складі об’єднаної територіальної громади;

8) гарантії майнових, фінансових та інших прав сільських громад у складі об’єднаної територіальної громади;

9) підстави та порядок розділення об’єднаної територіальної громади, виходу окремих сільських громад зі складу об’єднаної територіальної громади та набуття ними статусу територіальної громади – самостійного суб’єкта місцевого самоврядування;

10) порядок набуття чинності та скасування договору.

2. Договір з питання утворення об’єднаної територіальної громади після підписання підлягає реєстрації в органах Міністерства юстиції України.

Стаття 12. Правонаступництво об’єднаної територіальної громади та її органів

Об’єднана територіальна громада, її органи та посадові особи набувають прав та обов’язків, передбачених договорами, укладеними територіальними громадами, що об’єднуються в одну громаду,  та їхніми органами, якщо інше не передбачене в цих договорах.

 Стаття 13.  Розділення об’єднаної територіальної громади

1. Розділення об’єднаної територіальної громади може відбуватися у разі виділення із її складу однієї або кількох сільських громад.

2. Підставами для прийняття рішення про розділення об’єднаної територіальної громади можуть бути:

1) волевиявлення об’єднаної територіальної громади, однієї чи кількох сільських громад, що перебувають у складі об’єднаної територіальної громади;

2) невиконання або неналежне виконання положень договору про утворення об’єднаної територіальної громади.

3. Рішення про виділення зі складу  об’єднаної територіальної громади приймається відповідною сільською громадою у складі об’єднаної територіальної громади шляхом проведення місцевого референдуму, який призначається представницьким органом сільської громади з власної ініціативи або на вимогу не менше 20 відсотків її членів. Якщо відповідна сільська громада у складі об’єднаної територіальної громади, що виділяється, не утворила власного представницького органу рішення про призначення місцевого референдуму про виділення зі складу об’єднаної територіальної громади приймає представницький орган об’єднаної територіальної громади за ініціативою жителів цієї сільської громади.

4. Порядок проведення місцевого референдуму з питання виділення територіальної громади зі складу об’єднаної територіальної громади визначається Законом України “Про місцевий референдум” та статутом об’єднаної територіальної громади.

5. Виділення сільської громади зі складу об’єднаної територіальної громади та набуття нею статусу територіальної громади – самостійного суб’єкта місцевого самоврядування допускається за умови дотримання наступних вимог якщо:

а) це не призведе до погіршення якості соціальних послуг, що надаються громадянам в системі місцевого самоврядування;

б) сільська громада володіє інфраструктурою, матеріальними, демографічними та територіальними ресурсами, які дозволяють забезпечити надання громадянам соціальних послуг на рівні, що не може бути нижчим за передбачений загальнодержавними стандартами;

в) у разі виділення сільської громади її бюджет можна буде сформувати за рахунок внутрішніх надходжень в обсязі, який забезпечить фінансування витрат громади на здійснення самоврядних повноважень не менш як на 50 відсотків (варіант: у розмірі, визначеному законом).

6. Після виділення зі складу об’єднаної територіальної громади та набуття статусу територіальної громади – самостійного суб’єкта місцевого самоврядування, сільська громада набуває права комунальної власності на ту частку майна, рухомі та нерухомі об’єкти, кошти, що перебували у власності об’єднаної територіальної громади, які були передбачені договором про утворення об’єднаної територіальної громади.

7. Правонаступництво територіальної громади,  яка виділилася зі складу об’єднаної територіальної громади, та її органів щодо договорів, укладених об’єднаною територіальною громадою та її органами визначається представницьким органом цієї територіальної громади.

8. Територіальна громада, що виділилася зі складу об’єднаної територіальної громади, підлягає реєстрації в загальному порядку.

Стаття 14. Ліквідація територіальної громади

Ліквідація територіальної громади може мати місце у разі:

1) прийняття обласною радою рішення про ліквідацію самоврядної адміністративно-територіальної одиниці;

2) поділу об’єднаної територіальної громади;

3) входження територіальної громади до складу іншої громади.

Стаття 15. Прийняття обласною радою рішення про ліквідацію самоврядної адміністративно-територіальної одиниці

1. Обласна рада приймає рішення про ліквідацію самоврядної адміністративно-територіальної одиниці за поданням обласної державної адміністрації з обов’язковим врахуванням волевиявлення членів територіальної громади, що ліквідується.

2. Обласна державна адміністрація вносить до обласної ради подання про ліквідацію самоврядної адміністративно-територіальної одиниці з власної ініціативи, з ініціативи відповідної територіальної громади або у зв’язку з екологічним лихом чи іншою надзвичайною ситуацією у порядках, визначених Законом України “Про адміністративно-територіальний устрій України”.

3. Внесення обласною державною адміністрацією  до обласної ради подання про ліквідацію самоврядної адміністративно-територіальної одиниці з власної ініціативи здійснюється у випадках, коли в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці неможливо створити матеріальні, фінансові, демографічні та інші ресурси, необхідні для забезпечення виконання завдань та функцій місцевого самоврядування, надання соціальних послуг громадянам на рівні, передбаченому загальнодержавними стандартами.

4. Територіальні громади, ліквідовані внаслідок ліквідації самоврядних адміністративно-територіальних одиниць, знімаються з державної реєстрації після прийняття обласною радою рішення про ліквідацію відповідних самоврядних адміністративно-територіальних одиниць.

Стаття 16. Поділ об’єднаної територіальної громади

1. Поділ об’єднаної територіальної громади здійснюється у порядку та за наявності підстав, визначених ст. 13 цього Закону у разі виділення з її складу всіх територіальних громад, що  утворили об’єднану громаду.

2. Об’єднані територіальні громади, ліквідовані шляхом поділу, знімаються з державної реєстрації .

Стаття 17.  Входження територіальної громади до складу іншої громади

1. Територіальна громада може прийняти рішення про добровільне входження до складу іншої територіальної громади.

2. Попередніми умовами такого входження є:

1) наявність згоди територіальної громади про включення до свого  складу іншої територіальної громади;

2) воно не повинно призвести до погіршення якості соціальних послуг, що надаються громадянам в системі місцевого самоврядування;

3) не допускається входження територіальної громади до складу іншої територіальної громади, якщо відповідні самоврядні адміністративно-територіальні одиниці  не межують між собою.

3. Рішення про входження територіальної громади до складу іншої територіальної громади приймається на місцевому референдумі або її представницьким органом, якщо це передбачено статутом територіальної громади.

4. Територіальна громада приймає рішення щодо надання згоди на входження до її складу іншої територіальної громади на місцевому референдумі або її представницьким органом, якщо це передбачено статутом територіальної громади.

5. Входження територіальної громади до складу іншої територіальної громади оформлюється договором, що укладається відповідно до частини 1 ст. 11 цього Закону.

6. Територіальна громада, яка добровільно увійшла до складу іншої територіальної громади, втрачає статус самостійного суб’єкта місцевого самоврядування, знімається з державної реєстрації та набуває статусу внутрішньої територіальної громади (сільської, селищної, міської громади).

Стаття 18. Право власності територіальної громади, що ліквідується

1. Право власності територіальної громади, що ліквідується, переходить до її правонаступника (правонаступників).

2. Правонаступником територіальної громади, що ліквідується у зв’язку з ліквідацією самоврядної адміністративно-територіальної одиниці, виступає територіальна громада, до складу якої включаються жителі ліквідованої самоврядної адміністративно-територіальної одиниці.

3. Держава виступає правонаступником відповідної територіальної громади у разі, коли самоврядну адміністративно-територіальну одиницю ліквідовано у зв’язку з екологічним лихом або іншими надзвичайними обставинами,

4. Правонаступниками об’єднаної територіальної громади, що ліквідується шляхом поділу, відповідно до договору про утворення об’єднаної територіальної громади, є територіальні громади, які виділилися з неї.

5. Правонаступником територіальної громади, яка увійшла до складу іншої територіальної громади,  є остання.

Розділ ІІІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.

 АСОЦІАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Стаття 19. Структура територіальної громади

1. Територіальна громада може містити у своєму складі декілька внутрішніх громад (сільські, селищні, міські, районні у місті громади), які утворюються жителями окремих населених пунктів, що перебувають в адміністративних межах самоврядної адміністративно-територіальної одиниці.

2. Рішення про утворення або ліквідацію внутрішньої територіальної громади приймається представницьким органом територіальної громади на підставі волевиявлення жителів відповідного населеного пункту або району у місті.

3. Внутрішня громада не виступає самостійним суб’єктом місцевого самоврядування, вона бере участь у здійсненні завдань та функцій місцевого самоврядування в обсязі та порядку, визначених цим Законом та статутом територіальної громади.

4. Внутрішня територіальна громада з метою ефективного виконання завдань та функцій, віднесених до її відання, може утворити представницький орган (раду) та обирає сільського, селищного, міського голову. За рішенням представницького органу внутрішньої територіальної громади може бути створений його виконавчий  орган.

5. Внутрішні територіальні громади не підлягають державній реєстрації.

Стаття 20. Територіальні підрозділи громади

1. Жителі окремих мікрорайонів, кварталів, вулиць тощо, об’єднані спільним проживанням в межах відповідної території  та зацікавлені у спільному вирішенні проблем її облаштування і комунального обслуговування, можуть утворити окремий територіальний підрозділ територіальної громади, внутрішньої територіальної (сільської, селищної, міської, районної у місті)  громади.

2. Територіальний підрозділ громади самостійно (безпосередньо або через органи самоорганізації населення – комітети самоврядування) здійснює надані йому представницьким органом територіальної або внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті) громади окремі повноваження в межах, визначених статутом територіальної громади та в рішеннях її представницького органу.

3.  Територіальний підрозділ громади з метою ефективного виконання завдань та функцій, віднесених до його відання, може утворити орган самоорганізації населення – відповідний комітет самоврядування. Порядок утворення та форми роботи органів самоорганізації населення визначаються законом.

Стаття 21.  Асоціації та інші добровільні об’єднання територіальних громад

1. Для спільного виконання окремих завдань та функцій місцевого самоврядування, реалізації спільних проектів економічного та соціального розвитку та з метою покращання якості соціальних послуг, що надаються громадянам в системі місцевого самоврядування, територіальні громади можуть об’єднуватися в асоціації, союзи, інші форми добровільних об’єднань та створювати спільні органи.

2. Рішення про входження територіальної громади до асоціації або іншого добровільного об’єднання територіальних громад приймається її представницьким органом.

3. Створення асоціацій чи інших добровільних об’єднань територіальних громад не призводить до ліквідації їх статусу як самостійних суб’єктів місцевого самоврядування.

4. Асоціації та інші добровільні об’єднання територіальних громад створюються на договірній основі. В договорі про створення асоціації,  іншого добровільного об’єднання територіальних громад мають бути зазначені:

1) офіційні назви територіальних громад, які добровільно об’єднуються, та назву добровільного об’єднання;

2) мета асоціації,  іншого добровільного об’єднання територіальних громад;

3) перелік функцій та повноважень, що делегуються територіальними громадами їхній асоціації, іншому добровільному об’єднанню;

4) склад, порядок формування, повноваження та відповідальність органів асоціації, іншого добровільного об’єднання територіальних громад (спільних органів територіальних громад, які добровільно об’єдналися);

5) порядок формування матеріальних, фінансових та інших засобів, які необхідні для виконання функцій та повноважень, що делегуються територіальними громадами їх асоціації, іншому добровільному об’єднанню;

6) підстави та умови прийняття до асоціації,  іншого добровільного об’єднання територіальних громад та виходу з нього територіальної громади.

5. Асоціації, інші добровільні об’єднання територіальних громад підлягають реєстрації в органах Міністерства юстиції України. Порядок реєстрації асоціацій, інших добровільних об’єднань територіальних громад встановлюється Кабінетом Міністрів України. Після реєстрації в органах Міністерства юстиції України асоціація, інше добровільне об’єднання територіальних громад набуває статусу юридичної особи і підлягає занесенню до Державного реєстру.

6. Державний реєстр асоціацій, інших добровільних об’єднань територіальних громад веде Кабінет Міністрів України.

Стаття 22. Органи асоціацій, інших добровільних об’єднань територіальних громад (спільні органи територіальних громад)

1. Територіальні громади, що об’єдналися в асоціації, інші добровільні об’єднання територіальних громад, для виконання повноважень, які делегуються асоціації, іншому добровільному об’єднанню територіальних громад, утворюють органи асоціації, іншого добровільного об’єднання територіальних громад – спільні органи територіальних громад.

2. Порядок формування спільних органів територіальних громад та їх компетенція визначаються договором про утворення асоціації, іншого добровільного об’єднання територіальних громад.

3. В межах своєї компетенції органи асоціації, іншого добровільного об’єднання територіальних громад приймають рішення, які є обов’язковими для виконання в адміністративних межах адміністративно-територіальних одиниць, територіальні громади яких утворили асоціацію, інше добровільне об'єднання.

4. Рішення органів асоціації, іншого добровільного об’єднання територіальних громад з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у порядку визначеному законом для рішень органів місцевого самоврядування.

Розділ ІІІ

КОМПЕТЕНЦІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 23. Предмети відання місцевого самоврядування.

1. Згідно з Конституцією України  до відання територіальної громади та її органів віднесені питання  місцевого значення, а також питання здійснення окремих повноважень органів виконавчої влади.

2. До питань місцевого значення відносяться:

1) володіння, використання та управління майном, що є у комунальній власності громади;

2) володіння, використання, управління, регулювання  та контроль за використанням земель, інших природних об'єктів місцевого значення та тими, що є у комунальній власності територіальної громади,  на відповідній території;

3) місцеві фінанси, затвердження та виконання бюджету самоврядної адміністративно-територіальної одиниці, встановлення та скасування місцевих податків і зборів;

4) комплексний соціально-економічний та культурний розвиток відповідної території;

5) утворення,  реорганізація  та ліквідація комунальних підприємств, організацій і установ, а також контроль за їхньою діяльністю;

6) сприяння   розширенню   житлового   будівництва та утриманню житлового фонду і нежитлових приміщень;

7) збирання, транспортування, утилізація та знешкодження побутових відходів, знешкодження та  захоронення трупів тварин;

8) організація благоустрою та озеленення населених  пунктів;

9) організація ритуальних послуг та утримання місць поховання;

10) організація  стоянок  автомобільного транспорту;

11) організація енерго-, газо-, паливо-  та теплопостачання населенню та об'єктам, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

12) водопостачання та каналізація;

13) організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі;

14) створення належних умов для забезпечення населення послугами торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування;

15) організація транспортного обслуговування населення та забезпечення послугами зв’язку;

16) регулювання планування та забудови території населених пунктів;

17) організація охорони, реставрація та використання пам'яток історії  і  культури,  архітектури  та   містобудування, палацово-паркових,  паркових і садибних комплексів, природних заповідників;

18) забезпечення здобуття неповнолітніми повної  загальної середньої  освіти, сприяння діяльності закладів освіти;

19) створення умов для розвитку культури, фізичної культури та спорту;

20) забезпечення медичного обслуговування та санітарного благополуччя населення в межах, визначених законом;

21) участь в плануванні та організації охорони довкілля;

22) соціальний захист та сприяння зайнятості населення, залучення інвестицій для створення нових робочих місць;

23) найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці;

24) участь у забезпеченні  законності,  правопорядку, охорони прав, свобод і законних  інтересів громадян, організація міліції, що утримується за рахунок коштів територіальної громади;

25) забезпечення протипожежної безпеки;

26) організація інформаційної служби, сприяння діяльності засобів масової інформації;

27) будівництво та утримання місцевих доріг;

28) організація та утримання місцевих архівів;

29) прийняття статуту територіальної громади;

30) входження територіальної громади до асоціацій, інших об’єднань територіальних громад.

Стаття 24. Повноваження територіальної громади

1. Територіальна громада безпосередньо або через органи, які вона утворює, здійснює повноваження, надані законом для вирішення питань, визначених у частині 2 ст. 23 цього закону.

2. Розмежування повноважень між територіальною громадою та її органами і посадовими особами здійснюється законом, статутом територіальної громади та рішеннями її представницького органу, які приймаються відповідно до закону.

3. Виключними повноваженнями територіальної громади є:

1) прийняття рішення щодо реорганізації або ліквідації територіальної громади (її об’єднання з іншими територіальними громадами або входження до складу іншої громади);

2) внесення пропозицій до Верховної Ради України щодо найменування та перейменування територіальної громади і відповідної адміністративно-територіальної одиниці, в адміністративних межах якої громада здійснює місцеве самоврядування;

3) формування представницького органу місцевого самоврядування та обрання сільського, селищного, міського голови;

4) затвердження статуту територіальної громади;

5) встановлення переліку земель, інших об’єктів комунальної власності громади, що не можуть бути відчужені в будь-якій формі.

4. Територіальна громада не може безпосередньо здійснювати повноваження органів місцевого самоврядування, визначені законом як їх виключні повноваження, окремі повноваження органів виконавчої влади, делеговані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування,  надані їм на договірній основі.

Стаття 25. Розмежування предметів відання та повноважень між територіальною громадою та внутрішніми громадами (сільськими, селищними, міськими, районними у місті громадами)

1. Розмежування предметів відання та повноважень між територіальною громадою та її внутрішніми громадами (сільськими, селищними, міськими, районними у місті громадами) здійснюється  договором про створення об'єднаної територіальної громади, договором про входження однієї територіальної громади до складу іншої громади  або   статутом територіальної громади.

2. При здійсненні такого розмежування до відання внутрішніх громад (сільських, селищних, міських, районних у місті громад) можуть бути віднесені будь-які питання, передбачені частиною 2 ст. 23 цього закону за виключенням пунктів 2, 3 , 10, 14, 15, 16, 17 (у частині забезпечення здобуття неповнолітніми повної  загальної середньої  освіти), 22, 24 (у частині організації міліції, що утримується за рахунок коштів територіальної громади), 25, 27, 28.

3. Мінімальний об’єм предметів відання та повноважень внутрішньої громади (сільської, селищної, міської, районної у місті громади) має включати:

1) розробка та внесення пропозицій до місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку в частині, що стосується відповідного населеного пункту;

2) управління об’єктами комунальної власності внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті)  громади;

3) розробка та внесення пропозицій до місцевих бюджетів у частині, що стосується видатків на фінансування власних повноважень органів місцевого самоврядування внутрішньої громади (сільської, селищної, міської, районної у місті громади);

4) управління за рішенням представницького органу територіальної громади об’єктами комунальної власності, що розташовані на території внутрішньої громади (сільської, селищної, міської, районної у місті громади);

5) підготовка і внесення  на  розгляд представницького органу територіальної громади пропозицій  щодо  вилучення  (викупу),  а  також надання під забудову та для інших потреб в межах території внутрішньої громади (сільської, селищної, міської, районної у місті громади) земель,  що перебувають у комунальній власності  територіальних  громад; 

6) організація благоустрою населених  пунктів,  організація озеленення,  охорони  зелених насаджень і водойм,  створення місць

відпочинку громадян;  утримання кладовищ;

7) підготовка пропозицій до місцевих містобудівних програм,  генеральних  планів  забудови  відповідних населених пунктів;

8) сприяння  діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних  закладів,  дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій, що розташовані на території внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті) громади, незалежно від форми власності;

9) сприяння в організації охорони громадського порядку та громадської безпеки на території внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті)  громади;

10) найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, що  розташовані на території внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті)  громади.

4. Окремі повноваження внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті) громади за рішенням загальних зборів членів цієї громади або її представницького органу можуть бути делеговані органу місцевого самоврядування територіальної громади або органу самоорганізації населення. Делегування повноважень внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті) громади здійснюється з одночасною передачею  матеріальних, фінансових та інших засобів, необхідних для їх виконання.

5. Органи та посадові особи територіальної громади приймають рішення з питань, що зачіпають інтереси внутрішніх (сільських, селищних, міських, районних у місті) громад лише після їхнього попереднього погодження з відповідними органами та посадовими особами внутрішніх громад.

6. Внутрішня ( сільська, селищна, міська, районна у місті) територіальна громада може приймати свій статут, який не може суперечити статуту територіальної громади.

Стаття 26. Предмети відання та повноваження територіальних підрозділів територіальної (внутрішньої) громади

Предмети відання та повноваження територіальних підрозділів територіальної (внутрішньої) громади визначаються відповідно до закону статутом територіальної громади та  рішеннями представницького органу територіальної (внутрішньої) громади.

Стаття 27. Делегування повноважень територіальної громади

1. Окремі повноваження територіальної громади можуть бути делеговані іншій територіальній громаді, органу місцевого самоврядування іншого територіального рівня, органу виконавчої влади, органу самоорганізації населення або асоціації чи іншому добровільному об’єднанню територіальних громад.

2. Делегування окремих повноважень територіальної громади здійснюється відповідно до рішення представницького органу територіальної громади шляхом укладання відповідного  договору на вказаний строк.

3. Повноваження територіальної громади не можуть бути делеговані у таких випадках:

1) якщо вони віднесені цим законом до виключних повноважень територіальної громади;

2) якщо це може призвести до погіршення соціально-економічного стану територіальної громади або до погіршення якості соціальних послуг, що надаються громадянам в системі місцевого самоврядування.

3. Делегування повноважень територіальної громади супроводжується передачею матеріальних, фінансових та інших засобів, необхідних для їх виконання. Порядок передачі цих засобів визначається договором про делегування повноважень.

Стаття 28. Рішення територіальної громади, внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті) громади

1. Територіальні громади, внутрішні (сільські, селищні, міські, районні у місті) громади в межах повноважень, визначених законом, статутом територіальної громади або договором про утворення об’єднаної територіальної громади чи про входження територіальної громади до складу іншої громади, приймають рішення, які є обов’язковими на відповідній території.

2. Рішення територіальних громад, внутрішніх (сільських, селищних, міських, районних у місті) громад приймаються на відповідному місцевому референдумі або на загальних зборах членів відповідної внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті) громади.

3. Рішення територіальних громад, внутрішніх (сільських, селищних, міських, районних у місті) громад з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Розділ ІV

СТАТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 29. Предмет статуту територіальної громади

Територіальна громада має свій статут, в якому зазначаються:

 1) адміністративні межі та склад території відповідної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці;

2) структура територіальної громади (наявність внутрішніх громад – сільських, селищних, міських громад та територіальних підрозділів територіальної громади, внутрішньої громади);

3) форми здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою – форми прямого волевиявлення; система органів та посадових осіб місцевого самоврядування, органів та посадових осіб внутрішніх громад, органів самоорганізації населення; форми участі громадян у вирішенні питань, віднесених до компетенції територіальної громади;

4) чисельний склад представницького органу територіальної громади;

5) чисельний склад виконавчого органу відповідної місцевої ради;

6) структура виконавчих органів відповідної місцевої ради;

7) розподіл повноважень між територіальною громадою та її структурними елементами (внутрішніми громадами), органами та посадовими особами територіальної громади;

8) організаційні форми роботи органів та посадових осіб територіальної громади;

9) принципи розмежування об’єктів комунальної власності між територіальною громадою та її структурними елементами (внутрішніми громадами);

10) перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади, що не підлягають відчуженню у будь-якій формі (об’єкти виключного права власності територіальної громади);

11) інші положення щодо організації місцевого самоврядування в межах відповідної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до Конституції та законів України.

Стаття 30. Прийняття статуту територіальної громади

1. Порядок розробки проекту статуту територіальної  громади визначається представницьким органом територіальної громади самостійно.

2. Статут територіальної громади приймається її представницьким органом  та підлягає затвердженню територіальною громадою на місцевому референдумі.

Стаття 31. Набуття чинності статутом територіальної громади

1. Статут територіальної громади набуває чинності після його офіційного оприлюднення в засобах масової інформації, якщо інший порядок набуття чинності не передбачений  статутом.

2. Офіційне оприлюднення статуту територіальної громади здійснюється після його реєстрації у порядку, визначеному представницьким органом територіальної громади.

Стаття 32. Реєстрація статуту територіальної громади

1. Статут територіальної громади реєструється в органах Міністерства юстиції України в порядку, передбаченому законом.

2. Статути територіальних громад самоврядних адміністративно-територіальних одиниць, адміністративним центром яких є міста Київ, Севастополь та міста, що мають районний поділ і міста - обласні центри, після їхньої реєстрації надсилаються для ознайомлення до Кабінету Міністрів України.

3. В реєстрації статуту територіальної громади може біти відмовлено лише на підставах,  передбачених законом.

4. Статут внутрішньої (сільської, селищної, міської, районної у місті) громади підлягає державній реєстрації у порядку, передбаченому для статуту територіальної громади.

Стаття 33. Зміни і доповнення статуту територіальної громади

1. Зміни і доповнення статуту територіальної громади  здійснюються у порядку, передбаченому цим законом для його прийняття.

2. У разі внесення до статуту територіальної громади змін і доповнень він підлягає перереєстрації.

Стаття 34. Юридична сила статуту територіальної громади

Статут територіальної громади має вищу юридичну силу в системі актів, що приймаються територіальною громадою та її органами.

Розділ V

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 35. Державна реєстрація територіальних громад

1. Державну реєстрацію територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

2. Для реєстрації територіальної громади подаються такі документи:

1) заява про реєстрацію територіальної громади;

2) текст рішення обласної ради про створення самоврядної адміністративно-територіальної одиниці;

3) відомості щодо самоврядної адміністративно-територіальної одиниці (офіційна повна назва, склад та розміри території, перелік населених пунктів, які перебувають в адміністративних межах самоврядної адміністративно-територіальної одиниці, адміністративний центр, чисельність населення, податкова база, наявність комунальної інфраструктури та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування);

4) документи, що стверджують волевиявлення жителів самоврядних адміністративно-територіальних одиниць щодо утворення об’єднаної територіальної громади або виділення територіальної громади зі складу іншої територіальної громади (рішення місцевих референдумів).

3. Заява про реєстрацію територіальної громади підписується відповідним сільським, селищним, міським головою або головою тимчасового комітету територіальної громади. 

4. За наявності документів, передбачених частиною 2 цієї статті закону, та висновку експертної комісії Кабінету Міністрів України щодо дотримання вимог, передбачених частиною 5 ст. 10 та частиною 5 ст. 13 цього закону, Кабінет Міністрів України приймає постанову про реєстрацію територіальної громади.

Стаття 36. Відмова в державній реєстрації територіальної громади

1. Кабінет Міністрів України може відмовити в державній реєстрації територіальної громади лише у випадку недотримання процедури та вимог щодо утворення територіальної громади,  передбачених цим законом.

2. Постанова про відмову в державній реєстрації територіальної громади із зазначенням порушень процедури та вимог щодо утворення територіальної громади  в триденний строк надсилається заявнику.

3. Після усунення зазначених у постанові Кабінету Міністрів України порушень процедури та вимог щодо створення територіальної громади документи, необхідні для державної реєстрації територіальної громади, можуть бути знову подані до Кабінету Міністрів.

Стаття 37. Оскарження рішення Кабінету Міністрів України про відмову в державній реєстрації територіальної громади

Рішення Кабінету Міністрів України про відмову в державній реєстрації територіальної громади можуть бути оскаржені у Верховному Суді України в місячний строк після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідної постанови.

Стаття 38. Державний реєстр територіальних громад, їхніх асоціацій та інших добровільних об’єднань

1. Кабінет Міністрів України веде Державний реєстр територіальних громад, їхніх асоціацій та інших добровільних об’єднань.

2.  До Державного реєстру вносяться всі територіальні громади, їхні асоціації та інші добровільні об’єднання, зареєстровані у визначеному цим Законом порядку.

3. Форма Державного реєстру територіальних громад, їхніх асоціацій та інших добровільних об’єднань затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Включення територіальних громад, їхніх асоціацій та інших добровільних об’єднань до Державного реєстру є підставою для надання їм фінансової допомоги за рахунок коштів  Державного бюджету України.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Встановити, що цей закон вводиться у дію з дня набрання ним чинності.

2. Встановити, що закони та інші нормативно-правові акти з питань організації та функціонування територіальних громад діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Вважати, що територіальні громади, які  створили власні представницькі органи місцевого самоврядування  до дня набуття чинності цим законом, не потребують державної реєстрації і підлягають внесенню до Державного реєстру територіальних громад, їхніх асоціацій та інших добровільних об’єднань.

4. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим законом  затвердити форму Державного реєстру територіальних громад, їхніх асоціацій та інших добровільних об’єднань та внести до нього територіальні громади, передбачені пунктом 1 прикінцевих та перехідних положень цього закону.